А скоро хмари затягнуть небо-
Дощами вітер зриватиме листя,
І я до ночі чекати на тебе-
Коли відпустить нарешті місто.
І жодної миті не хвилювати,
Спокійним голосом в телефоні-
Ну як такую тебе не кохати?
Тримати – мати в своїх долонях.
Хоч буде холодно і туманно,
Зустріну в темряві, маяками!
А в дома кава, гаряча ванна,
І я,закоханий до нестями…
05.09.2012