Світанок (Лирика / пейзажная)

Зустрічати світанок  вже майже як звичка,
Гасне  зірок розкидане просо.
Біла хмара плететься немов срібна стрічка
У червоні  ї блакитні коси.
Я тебе зачекаю у снах  і у мріях,
У вишневому мареві травня.
Вийшло сонце, як пава, все пір,ям зігріє,
Промінь-хвіст квітне. Сила та давня.

© Сэлмона Рэбиди, 19.05.2012 в 16:40
Свидетельство о публикации № 19052012164033-00275520 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 3, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет