Рисую в окошке осень,
Она об этом не знает.
Уже распустила косы,
И золото рассыпает.
Последние хладные росы
Ещё крону клёна венчают ...
Поёт, или горько рыдает
Невеста? О чём она просит?
Ели ласкает ветер,
А дождь берёзы целует,
Когда над багровым миром
Разъединились судьбы.
Растает ли боль с туманом?
Кто знает? ...Тоску он уносит.
Пусть нежность твоя, любимый,
На стекле нарисует осень.
Оригинал. Пользователь Nadia 2507
Малюю на склі я осінь,
А осінь про це не знає.
Уже розпустила коси
І золото розсипає.
Останні холодні роси
Вінчають ще крону клена ...
Співає, чи ж бо голосить
Покинута наречена ?
Смереки ще пестив вітер,
А дощ цілував тополі,
Коли над багряним світом
Навік роз’єднались долі.
Розтане мій біль з туманом?
Хто зна ... та вже суму досить.
Хай туга твоя , коханий,
На склі намалює осінь.