Мені сьогодні наснився кінець світу. Сонце взірвалось, зіштовхнуло Місяць з неба і всією своєю вражаюче страшною величчу заполонило половину повітряного простору. Скрізь були хмари та клуби диму, в яких люди намагалися кудись бігти. Така суматоха навкруг. А я стояла посеред цього безладу і не могла зрозуміти що відбувається. Коли мої очі відкрилися, я ще довго не могла скинути з себе тягар від такого сновидіння. Та як би банально це не звучало, такий сон одного дня стане дійсністю. Все частіше у заголовках ЗМІ можна прочитати що кінець близький. Нібито фініш існування нашої чудової планети призначили на грудень 2012 року. Усе це змусило мене замислитись. Чомусь відразу захотілось обійняти бабусю і сказати що я її люблю. Люди! Давайте робити божевільні речі, бо нашого "завтра" може вже й не бути, а у наше "вчора" вороття вже нема. Хтось хотів стрибнути з парашутом - вперед! Хтось давно мріяв купити маленького кролика - купуйте! Хтось ніяк не міг зважитися змінити зачіску чи імідж - чого ж ми чекаємо? Нумо діяти! Та насамперед треба подумати про людей, відношення, слова. В першу чергу слід подзвонити колишній подрузі чи другу та домовитися про зустріч. Навідати нарешті стареньких батьків. Сказати інший людині що не можете без неї, сумуєте, чи то пак зізнатися в коханні. Зустрітися з першою вчителькою та похизуватися здобутою профессією. Помиритися з сестрою, з якою не бачилися вже років 10... Не зволікайте! Іншого шансу може й не бути. Одного дня Сонце зіштовхне Місяць з небосхилу, а ви будете стояти посеред вулиці і жалкувати про слова, які так і не піднялися з дна вашої душі.