* * *
Писала я на аспидной доске,
И на листочках вееров поблёклых,
И на речном, и на морском песке,
Коньками по льду и кольцом на стёклах, -
И на стволах, которым сотни зим,
И, наконец – чтоб было всем известно! –
Что ты любим! Любим! Любим– любим!-
Расписывалась – радугой небесной.
Как я хотела, чтобы каждый цвёл
В веках со мной! Под пальцами моими!
И как потом, склонивши лоб на стол,
Крест-накрест перечёркивала – имя…
Но ты, в руке продажного писца
Зажатое! Ты, что мне сердце жалишь!
Непреданное мной! ВНУТРИ кольца!
Ты – уцелеешь на скрижалях.
18.05.1920
CАМЕ ТАК......
На дошці аспідній писала – саме так,
Як на листочках віял зблідлих – вітер,
Як мушля на піску лишає знак,
Ніж - на льодУ, на склі шукала літер
Каблучкою, на стовбурах старих,
І, в решті решт, -щоб стало всім відомо!–
Що ти любимим є!-так, попри все, на гріх,
Розписувалась - райдугою-словом.
Як я хотіла, щоби кожен цвів
Зі мною вічно! (Стільки б жив мій напис!)
І потім як, у відчаї, без сил,
Ім’я було закреслено - хрест-навхрест…
Але, в руці підступного писця
Затиснуте – моє ти серце жалиш!
Незраджене! В каблучці, - не з лиця! -
Всередині – вцілієш на скрижалях.
08.10.2011, 119 лет со дня рождения