монокль місяця янтарно
по-котячому
дивився у прочинені думки
і кігтями загарбно-необачними
стирав ще ненароджені рядки
гойдалась ніч мотузкою у Всесвіті
згортаючись як мушля у спіраль
ти знову повернулась – палімпсестами –
і плямою помітила печаль...
~~~~~~~~~~~~~~
луны монокль янтарно
по-тигриному
смотрел на мыслей вскрытые тела
и когти хищника свои нетерпеливые
вонзал в ещё зародыши-слова
качалась ночь космическими лентами
сворачиваясь рáкушкой в спираль
и ты вернулась снова – палимпсестами –
и пятнами пометила печаль…
...