Червоним променем горить Калини гроно, Дощі осінньої пори Ідуть в нас, доню, І має бути листопад. Вогненним лисом Він зачарує мамин сад, Засіє листям. Хитають гойдалку вітри, Кіт спить осоння, Жоржина квітом майорить… Як гарно, доню. Лиш крапля суму на душі, Що ти не поряд І пишуться сумні вірші - Маленьке горе. А двійко сірих кошенят Полюють листя - Заходить осінь в мамин сад Вогненним лисом.