Тепло долонь ховаючи в клавіші, Спробуй, поясни, Як птахи ховаються від дощу Під навісом Ніби від почуттів – ми. Спробуй, втримай Від передчасних обіймів Метелика, Що без надії летить На електричне світло. Спробуй вимкнути мої сни І залити своїми – темнішими. Ні слова спротиву. Чуєш, ні слова. Коли вдихатимемо ніч Крізь соломинку, Відчуваючи гірські повені В тілі Одне одного.