Ностальгія (Лирика / гражданская)

Пройти назад дорогою дитинства
Тією, що стелилась по ланах
Яка була далека від злочинства!
Яку я бачу нині тільки в снах.
Вона скінчилась якось непомітно
І все заплуталось, згубився рівний шлях
І я пішов назустріч своїй долі
Весь час чомусь спіткаючись в ямах
Я падав, підіймався, знову падав
Життя вже повернулося на схил
Чи зможу я підвестися на ноги?
Чи вистачить для цього моїх сил?
Втомився я і далі йти не в змозі
О Господи! За все мене прости!
Без тебе так і лишусь при дорозі
Без тебе шлях дитинства не знайти!
© Жуков, 25.03.2007 в 15:53
Свидетельство о публикации № 25032007155324-00021794 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 3, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет