Лунко хлюпає зі стріхи (Лирика / пейзажная)

Лунко хлюпає зі стріхи
Діамантами в калюжі,
Дощ розтринькує зі сміхом
До коштовностей байдужий.
Всі лазурові скарби
Роздає долинам схилам.
Без печалі і журби.
Платиновим легким пилом
Робить зливки сірих хмар.
Розсипає, з гуркотінням,
Золотий гарячий жар,
Блискавок дзвенячи гривні
Щедрим  рухом відміряє.
Неба шовк сапфірно-синій
Срібним ниттям прошиває.
Моря оксамит яскравий
Геть перлинами засіяв.
В морі чи без нього мало
Сяючих перлин красивих?
Кожну квіточку маленьку,
Листика на дубі старім,
Павутиночку тоненьку
Діамантом він одарить.
Роздарує все, так просто,
Нічого йому не треба.
Кришталевим крихким мостом,
Кине райдугу в пів неба.
© Рафаиль Занединов, 20.04.2011 в 14:10
Свидетельство о публикации № 20042011141025-00213307 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 5, полученных рецензий — 1.
Голосов еще нет