Синє небо, білі хмари (Лирика / городская)

Синє небо, білі хмари…
Бачу я тебе у снах.
Україна, край коханий!
Бачу я сльозу в очах.

Ти, я знаю, плачеш, мила,
Бо ти ніщо в очах людей.
Годувала і ростила
Українських всіх дітей.

Як я хочу, мила ненька.
Що зростила нас усіх.
Стерти слізоньки з личенька,
І всміхнутись навкруги.

Хай біжать річки по світу.
Хай лунає дзвін пісень,
Мова, хай біжить струмочком,
Хай тече в словах людей.

Квіти, парки і дерева,
Ниви, любії ліси…
Ні, ніколи не загинуть,
Хай співають голоси!

Милий, жовто-синій прапор,
І колосся золоте,
Мова рідна не погасне
І калина хай росте…

Ниви жовті, чисті, світлі,
І лісочки молоді.
Голубіють чисті ріки
В голубих руках води!

Екологія не згасне !
Буде все рости, цвісти,
Сонце тепле буде ясним.
Буде пишно все рости!


Чистий степ, прозорі води.
Пташок дзвін гуде в полях.
Ти не вмреш, моя країно!
Ти не вмреш, Чумацький Шлях!

© Валерия Терехова, 05.02.2011 в 04:40
Свидетельство о публикации № 05022011044052-00201713 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 6, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет