Півподиху, півдотику, півкроку (Лирика / философская)

Півподиху лишилось до весни,
Півдотику – до зоряного неба,
А більшого нічого і не треба,
Якби ж не затуляли ліхтарі.

Півзвуку – щоб озвалась щирість в людях,
Півпогляду – щоб заздрість стисла рота,
Та очі, дивлячись на зовнішнюю вроду,
Міцніше серце стримують у грудях.

Півслова – до пробачення, півслова,
Та гордість поперек горлянки лізе.
Давно спаковані стоять в куту валізи
І треба від’їзжати мені знову.

Свидетельство о публикации № 05022011024939-00201647 на Grafomanam.net

Читателей произведения за все время — 9, полученных рецензий — 3.

Голосов еще нет