Бігла мишка по садочку У одному чобіточку. Тут зустрів її коток: --Де згубила чобіток? Відказала бідна мишка: --Мав би розуму хоч трішки. Я нічого не губила! Я лише один купила! --Нащо ж ти його узула?! --Щоб біда мене забула… «У одному чобітку я впіймаю непрудку» - посміхнувсь у вуса котик. --Ну, біжи скоріш у ротик! --Добре, котику, іду. Взула на свою біду! Та не їж хоч чобіток-- маю я сестричок трьох і ще братика і мати і маленькі куменята… «Це дурненьке мишенятко відведе мене до хатки». --Тож кажи куди іти, Чобіток щоб віднести. --Візьмеш в зуби чобіток— Швидше бігтимемо вдвох. --Добре, я беру, біжи, та дорогу покажи! Хутко-хутко та сіренька Бігла мишенька маленька, Щоб коток не здогадався, Як у дурниках зостався!