У шаховій скриньці фігурка жила.
Літами як жінка, та зростом мала.
Себе відчувала, звичайно, живою,
з душею ляльково сумною порою.
Та вільний від партії шахів король
задав її вивчити новую роль.
Із мрій іграшкових м’яких кольорів
у світ немальований ляльку увів.
Мандрує тепер у жорстокому світі,
де люди - лялькИ, хоч давно вже не діти.
Хіба ж вона перша? Та сльози – не перли!
Погодилась лялька. А мрії – ні. Вмерли.
#######################################