Дощі впадуть на чорнобривці, На пізні пелюстки троянди і сльози кинуть у криницю, і не спитають в мене правди, і я віддам її на крила, не пожалкуючи ні краплі, кому завгодно, хто у вирій візьмЕ мою миттєву слабкість, дощі важкі вже і холодні і ти не в змозі іх зігріти, не треба через силу – годі! В вербі гуляє хижий вітер. Останне сонце нам звітує, Що крижане повітря - вбивця, Дощі безжальні і холодні Впадуть на сонце чорнобривців