Поглянь же сюди, милий.
Поглянь в мої сині очі.
В них пам’ять ночей сивих,
Пам’ять про щастя жіноче.
Поглянь же, я прошу, коханий.
Поглянь, затамуй подих.
Шукали ми щастя-обману,
Але не знайшли дороги.
Поглянь же на мене, любий.
Поглянь крізь туман зради.
Хай щастя вже більше не буде.
Повір, сама дам собі ради.
Поглянь же в останнє, милий.
Поглянь, і я, може, заплачу,
А ти — обніми щиро:
В останнє мене ти бачиш!