Смуток заливши горем,
Посмішку з уст зітри,
Хай розіллються морем,
Сльози в очах німі.
Марні всі сподівання,
Він більше не прийде.
Марне твоє бажання,
Хай біль із серця йде.
Раптом почуєш знову,
"Мила" крізь страх ночей,
Голос тобі знайомий,
Солод його речей.
Та це лише примара,
Пам'ять глузує знов.
Тіло охопить хмара
Суму, пройшла любов.
Смуток заливши горем,
Посмішку з уст зітри,
Хай розіллються морем,
Сльози в очах німі.
Ти як завжди щаслива,
Тільки в очах сльоза.
Казка була красива,
Тільки це не твоя.