Богом дається: мати - одна. Добра і гарна, вічна вона. Мучиться, бідна, за наше життя, З дороги для нас відкидає сміття... Рідна Мадонно моя єдина, Як сонце у небі, як Україна. Сльозою змиваєш ти горе моє, Підставиш плече - і легше стає. Скільки добра у долонях твоїх! Світиться правда в очах ясних. Дарую тобі я любов-шанування, Зірко моя ти, вечірня і рання. Знай дорога: я завжди с тобою, Сяєш в очах моїх ти росою! Ти вічно мені дорога Людина, Ти затишок мій і світла стежина. Благаю: прости - може, десь завинив. Я - твій колосок на роздоллі нив. Тихо мовлю:"Спасибі тобі, Ти будеш у серці, в моїй судьбі!"