Ми ж були завжди!
(Лирика / стихи о любви)
Забути потрібно, а так погано.
Так несподівано плине
Зелене листячко,
Що за віконцем,
Назустріч жовтому тліну.
І ти смієшся.
І я питаю,
Навіщо нам те кохання,
Ми ж були завжди!
28.02.10.
© Fosten, 06.03.2010 в 18:49
Свидетельство о публикации № 06032010184902-00154619 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 5, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет