Надія в серці ще досі живе, Надія в серці ще досі не вмерла; Я знаю і вірю - все скоро мине. В душі, як зуміла, погане все стерла. Я тисячу раз жила по-новому І стільки ж разів міняла себе, Не хочу я бути у світі чужому, Все швидко проходить, все швидко пройде... Я важко зітхну і знову живу Мене не рятують знайомі і друзі І серце своє лиш на мить звеселю Я залишаюсь у замкненім крузі... Та інколи хочеться щось закричати Від цього, звичайно, стає мені легше, Але якщо долі щось ніжне сказати, Можливо тоді проблем буде менше? Можливо тоді і життя буде інше, Воно не таке й у мене погане. Нехай воно буде хоча б веселіше, Щоб знову і знову з початку почати.