З попелу снів твоїх я вернуся ти мене шукаув, та я не озвуся. дотик твоїх вуст крил небесний ангел, серцем притулюсь, поглядом чеканним. і настане ніч, зоряний світанок ти почуєш клич, місяця серпанок. і душа моя вічність там згорає я вже не твоя, ангелом злітаю... приспів подаруй мені крила, ти забрав мою долю... тобі серце відкрила, а душа у неволі. і навіщо лиш світу, так довго чекати час вже рани не злічить лише ангелом стати...
Розімкни наше коло і викинь кайдани, що не зможуть вже більше нас поєднати. там де дощ пролунає і злиє печалі память попелом стане, мене не згадаєш... я торкнуся до тебе спогадом ночі, зазирнути на небо,де ангел шепоче... не питайся чому мої сльози не ллються, бо тебе одного вони не торкнуться... приспів подаруй мені крила ти забрав мою долю... тобі серце відкрила а душа у неволі. і навіщо лиш світу так довго чекати, час вже рани не злічить лише ангелом стати...