Підведуся… пуста квартира,
А на кухні теплий сніданок.
«До побачення» - я не встигла
Сказати ніжно тобі на останок.
Ми з тобою чомусь не чуєм
Одна одну вже зо 2 роки,
Лиш під дахом одним ночуєм…
Мамо, рідна моя, це ж доки?
…Натягнутим променем світло
Проб’ється в мою кімнату.
На вулиці тихо й сніжно.
Я боса піду гуляти.
Я буду тебе шукати
На вулицях, на дорогах,
Знайшовши, буду обіймати
Змерзну в щоки від сліз вологих.
Раптом… чую я чийсь голос
Хтось за руку мене тримає.
Я тихо про себе помолюсь,
Та голос не твій лунає…
Мамо, де ти?! Тебе шукаю…
Мамо, де ти?! Тебе не чую…
Я по вулицях сніжних блукаю.
За тобою я так сумую…