заглядає у всі вікна одночасно
виношує у собі
понад вежами дерев
цирозні печінки хмар
що здіймаються над колоссям будинків
якщо озирнутися
по дорозі додому
можна побачити як власні сліди перетворюються на кицьок
що через деякий час розливаються калюжами
і на їх вже ледь помітній
прозорій шерсті
спотворюється відображення дійсності
через жебрацьке дихання
машини схожі на ганчірки, що витирають дороги
а жебрак намагається бути пажем
загортаючи у свій теплий плащ
ту
що, відсторонено йде поруч