Ти хочеш зі мною бути? Тоді не важливо,хто я: чи зірка в вечірньому небі, чи тінь ,що блукає в пітьмі.. Не слухай,що скажуть люди, бо сказане -то несправжнє, а справжнє десь зовсім поруч. Ти просто його знайди. Невже ти не помічаєш веселку у день похмурий? Ти бачиш,лиш те,що хочеш.. Та марення не на завжди! Чому ти сліпий і холодний? Невже ти мене не бачиш? Мене,а не ляльку з глянцю, чия усмішка лиш відблиск на дзеркалі димних софітів.. Обгортка..міраж..примара.. Рожево-яскрава хмара.. Та маска з лиця не спала., чому..чому..чому Ми граємо ,а не живемо?