Кров, Криця, та Крига (Vita est Aeterna) (Лирика / философская)

Пролила криця першу кров,
І кожна крапля кришталева
Дзвенячи, кликала ізнов
До мертвого близького неба.

На білу кригу смерть-маляр
Червону фарбу в жертву долі
Пролила, і віддала в дар
Життя життю, і волю волі.

Лютою барвою розквітла
Всесвітна пляма смерті та.
І всесвіт помер. А до світла
Вже тягнеться нове життя.

Кожна людина -- новий світ,
І в інших венах кров нова
Тече бурхливо, й заповіт
Ізнов дає життю сама.

Криця та крига вип'ють кров
Але vita аeterna est.
Кров'ю відновлений остов
Життя собі не ставить хрест.

Vita est аeterna.

© Віктор Данильченко, 30.03.2009 в 14:48
Свидетельство о публикации № 30032009144836-00101422 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 12, полученных рецензий — 3.
Голосов еще нет